У нашій країні традиція поїдання кульбаб не така сильна, як у багатьох національних кухнях світу, як європейських, так і східних. Тому сезонні меню ресторанів, де представлена, наприклад, французька або японська кухня, вже напропонують стовідсотковий сезонний хіт — страви та напої з жовтими кульбабами. Оскільки інгредієнт цей загальнодоступний і безкоштовний, можна приготувати і самим, в домашніх умовах.

Збирати кульбаби краще в лісі або саду, подалі від доріг, від міста.

Чай з кульбаб

Бажаєте очистити організм від токсинів і скинути вагу? Тоді приготуйте жовтий цілющий чай із кульбаб. Напій має легку сечогінну та проносну дію (детокс-ефект), м’яко очищає нирки, кишечник.

Кульбаба — взагалі дуже корисна рослина, багата магнієм, залізом, фосфором, калієм, інуліном, вітамінами А і С, що дуже до речі при весняному авітамінозі.

Чай із кульбаб заспокоює нервову систему.

Чай з квіток кульбаби

Нам знадобляться: 100 г квіток, 300 мл води, цукор чи мед.

Приготування.  Переберіть квіти, очистіть їх від комах та сміття. Потім відокремте пелюстки і покладіть їх у чайник для заварювання. Залийте окропом і дайте настоятись близько 3 хвилин. За смаком додайте мед чи цукор.

Кульбаба в кулінарії

Кульбаби не містять отруйних речовин, які можуть нашкодити людині, всі види придатні в їжу.

У багатьох країнах цю рослину культивують для приготування різноманітних страв та лікарських препаратів. У хід йде листя, жовті квітки і кореневища кульбаби. З останніх роблять «кульбаби», багату інуліном.

З листя та квітів роблять варення, вино, настоянки, додають у салати, супи. У європейських країнах дуже популярний зелений соус-песто з листя кульбаб.

У нашій країні частіше роблять варення з жовтих суцвіть, яке відрізняється медовим смаком з легкою кислинкою та ароматом польових трав.

Рецептів приготування варення з кульбаб дуже багато. До нього додають цитрусові, лимон, апельсин, різні горіхи, м’яту, імбир.

Цілющі властивості мають всі частини кульбаби — коріння, листя та квіти. Його коріння містить природні замінники крохмалю та цукру (як дієтичний продукт чудово засвоюється при діабеті, хворобах нирок та жовчного міхура). Кульбаба виводить з організму токсини і стимулює діяльність серцево-судинної системи. Піднімаючи тонус, він підвищує настрій.

       Кульбаби для мам, що  годують: Для мам, що годують, сік кульбаби — найефективніший помічник у посиленні лактації.

       Кульбаба лікує набряки  : Ще Авіценна лікував молочним соком кульбаби серцеві та ниркові набряки, рекомендував при водянці та венозному застою. У Росії старий кульбаба рятував жителів півночі від цинги і жовтяниці.

       Кульбаба багатий антиоксидантами, що оберігають від діабету та раку. Він сприятливо впливає на водно-сольовий обмін, прискорює відновлювальні процеси після інсульту. У народній медицині використовують екстракти, витяжки, настою з коріння кульбаби при різних захворюваннях: селезінки, підшлункової та щитовидної залози, підвищеній кислотності, запаленні лімфатичних вузлів, запорах, фурункульозі, висипах.
Сонячна квітка попереджає ожиріння, цироз, руйнує каміння у жовчному міхурі та чистить протоки, лікує печінку, гастрити, авітамінози, покращує апетит та травлення.

       Порошок з коріння кульбаби заліковує рани, опіки, виразки. Відвар із квіток застосовується при безсонні та гіпертонії. Велика кількість магнію лікує нерви, серце та підвищує рівень гемоглобіну в крові. Хімічний склад. Корінь кульбаби містить до 10% гіркої речовини тараксацину, тритерпенові сполуки: тараксерол, тараксастерол та ін; стерини: Р-ситостерин та стигмастерин; флавоноїди: космозіїн, лютеолін-7-глюкозид; до 24% інуліну, до 3% каучуку, жирне масло та ін.

       У Франції, Австрії, Голландії, Німеччині, Індії, Японії, США кульбаби розводять на спеціальних плантаціях. Французи використовують їх для цілющих салатів, варення, вина та маринування.

       Молоде листя жовтенького лікаря майже не має гіркоти. З них роблять салати та соуси. До речі, ніжні мариновані бутони на смак нагадують каперси. З квіток варять екзотичне варення, а з коріння виходить чудовий напій, схожий на каву!

Дія та застосування.

       Гіркі речовини кульбаби посилюють апетит і покращують травлення. Здатність кульбаби видаляти відмерлі клітини, зволожувати і робити еластичною шкіру успішно використовується в косметології (поживні, зволожуючі, відбілюючі та омолоджуючі засоби). Втираючи в шкіру чумацький сік листя кульбаби, античні красуні позбавлялися пігментних плям і ластовиння.

       При щоденному та регулярному вживанні кульбаб покращується колір обличчя, очищується шкіра – безслідно зникають вугри, прищі та фурункули.
Сонце щедро освітлює землю, даючи всьому живому життя. Однак не всі щедро беруть цю життєдайну силу. Про кульбабу цього не скажеш. Він саме сонце у своїй силі. Можна сказати, що кульбаба маленьке сонце на землі, як формою, так і цілющою силою. Основний елемент сонця – це розпечене залізо. Вивчаючи спектральний аналіз складу кульбаби, вчені приходять до висновку, що в кульбабі є те саме залізо. Образно висловлюючись саме те загартоване залізо.

Народні рецепти

• • Судинна система є перехрестям усіх проблем в організмі. Один із згубників судинної системи є – ревматизм. Особливо він жорстокий у своїх проявах у 4-му поколінні хворих. І ось тут на радість має звучати – випалювати розпеченим залізом цю недугу. До сонця далеко, зате у нас на землі є маленьке сонце – кульбаба, яка може перемогти таке грізне захворювання, як ревматизм.
• • Для позбавлення від нього потрібно небагато: зібрати і тут же в полі розтерти квіти кульбаби, змішати їх із цукром у пропорції 1:1. Поставити на день на відкрите місце, але не на сонце. Далі помістити у холодильник на 1.5 тижні. Віджати, процідити і знову помістити в холодильник. Вживати довільно, що більше, то краще. Це нічого не зашкодить, крім тим, кому не можна вживати цукор. Але це допоміжний засіб.
• • Основний же засіб — це стеблинки кульбаби, на яких росте жовта квіточка, її треба їсти сирими. Їсти стільки, скільки дозволяє організм, перевірте при якій кількості ви почуватиметеся комфортно, щоб не було жодного дискомфорту, ні з боку шлунково-кишкового тракту, а також з боку нирок. Найкраще їсти стеблинки на третій день після викиду квітки, коли стеблинки стають трохи коричневими і в них багато цілющого соку. Треба вкластися в сезон, щоб позбутися недуги.
• • Кульбаба лікує суглобові захворювання, є випадки, коли застосування кульбаби позбавляло страждаючих від каменів у жовчному міхурі, нирках. Поліпшуючи обмін речовин, відбувається звільнення від остеохондрозів, болю в суглобах, в ділянці шиї, болю в пальцях, викривлення пальців рук. Для цього потрібно приготувати мед із кульбаби. Такий мед необхідно використовувати протягом 2-х років, але для кого як. Декому допомагає і протягом одного року. Зате уявляєте якесь потужне оздоровлення, ви проведете в організмі, коли впорядкуєте головні фільтри організму — печінку і нирки. А потім пролікуйте весь скелет організму від сольових відкладень.
• • Для приготування меду з кульбаби з маленьких сонечок слід збирати під час першого масового цвітіння, вибравши для цієї мети екологічно чисте місце, не менше ніж за 2-3 км від жвавих магістралей, щоб уникнути солей важких металів.
• • На 1 літр меду слід набрати 350 квіток кульбаби разом із зеленою основою у вигляді кошика, але без стеблинок. Хорошо промити холодною водою всю квіткову масу і залити 1 літром холодної води, поставити ємність на вогонь, довести масу до кипіння і варити на повільному вогні 1 годину при закритій кришці. Потім відкинути квітки на друшляк і коли вся рідина стіче викинути їх. У зелений відвар, що отримав, всипати 1 кг. цукру, довести до кипіння і знову варити ще 1:00 на малому вогні. За 15 хвилин до закінчення вичавити туди сік одного лимона. Дати рідини відстоятися наступного ранку. На цьому процес приготування меду з кульбаби закінчується. Приймати його слід по 1 чайній ложці тричі на день. Одній людині потрібно на рік (від кульбаб до кульбаб) потрібно три порції приготування меду. Можна приготувати ліки цілий рік за один прийом, збільшуючи відповідно кількість складу. Або зробити це у три прийоми, як вам зручніше.