У 47 років мені зробили операцію щодо вузлового токсичного зоба. Операція пройшла нормально, зникла тахікардія, я стала спокійнішою.

Але через 10 років щитовидка почала зростати. Лікарі сказали, що потрібна повторна операція — тепер уже на її видалення. Медикаментозне лікування викликало алергію.

Дочка працювала у поліклініці, домовилася з лікарем про консультацію. Любов Миколаївна Доннікова порадила попити 2 тижні препарат обзиданий, потім приймати його за потребою та зробити настоянку кульбаби.

Добре була весна. Дочка накопала, очистила і висушила коріння кульбаби.

Я брала 3 ст. ложки подрібненого коріння на 0,5 л горілки або спирту, ставила на 21 день, періодично струшуючи.

Приймала по 1 ст. ложці 2-3 десь у день 20-30 хвилин до їжі.

Ось уже 13 років живу без операції, завжди згадую милу та добру Любов Миколаївну. Дай їй Бог здоров’я на довгі роки!

Коріння кульбаби треба копати навесні, до цвітіння.

Кульбаба: користь і шкода

Ось чим нікого не здивуєш – так це кульбабою.

Усюди він: на полях та луках, у селах та містах. Навіть на дорозі знайшов крихітну тріщину в асфальті і виліз звідти – трохи кривобоке, стебло коротше, ніж у інших кульбаб, але квітка така ж життєрадісна, сонячно-жовта.

Усім своїм виглядом показує, яким треба бути живучим, вміти долати будь-які незручності та негаразди. А може бути природа спеціально створила його для науки нам?

І на допомогу нам, наділивши цінними цілющими властивостями – в далекі дали їздити за ним не треба (тільки в межах міста не бери і на узбіччях доріг), знайди чистий лужок якнайдалі від житла і заготовлюй собі про запас необхідні ліки.

Тільки треба запам’ятати кілька правил.

Якщо хочете засушити листя або віджати з них сік, то найкраще робити це ранньою весною, до початку цвітіння в цей час вони цілющі.

Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. У липні і до кінця літа рослина значно втрачає колишні цілющі якості. До речі, кульбаба не поступається травневій кропиві у здатності виводити з організму шкідливі шлаки. І взагалі він відноситься до тих рослин, які краще використовувати у сирому вигляді.

Багато корисних відомостей про кульбабу я дав у книзі «Одолень-трава», тому повторюватись немає ні бажання, ні потреби. А ось нові рецепти, тим паче маловідомі, гадаю, підуть на користь хворим.

Насамперед кілька слів про соку з трави кульбаби. Якщо інші соки рослин я консервую рівною кількістю горілки, то з кульбабою поступаю інакше: на 700 мл соку додаю 150 мл горілки. Ставлю у прохолодне місце. Через деякий час сік трохи підкисне, але боятися не треба.

Молочна кислота, що утворилася під час слабкої ферментації, підвищує якість соку. Він добре впливає на процес травлення та гальмує гнильні процеси в стравоході, а також є антираковим засобом

Протипоказання

Кульбаба може викликати послаблення стільця (в основному, за рахунок посилення відділення жовчі). Тому траву та коріння рослини не застосовують при шлунково-кишкових розладах .

Небажано приймати препарати кульбаби при вираженій гіпотонічній дискінезії жовчного міхура, оскільки надмірне надходження жовчі в позбавлений скорочувальної здатності міхур сприятиме його розтягуванню та посиленню болю.

Небажано використовувати кульбабу при алергічних дерматитах. Алергічну реакцію можуть викликати квіти кульбаби, їх пилок. При симптомах грипу лікування кульбабою необхідно припинити.